L'huomo di lettere difeso, & emendato del padre. Bartoli D. 1674

Книга Деніеля Бартолі «L'huomo di lettere difeso, & emendato del padre» видана в типографії П’єтро Брігончі м. Венеції в 1674 р.

Книга є бібліографічною рідкістю і зафіксована в каталогах особливо цінних і рідкісних стародруків.

Особливо важливо, що зберігся титульний аркуш з повними і точними вихідними даними.

Формат книги – 12* (14,7х8,3) см. Листова формула: 12 c., 312 c. Мови видання: італійська, латина. Особливу мистецьку цінність становить її художнє оформлення – сюжетна він’єтка на титульному аркуші, кінцівки, заставки та оформлення ініціалів з виливних прикрас. Варто відзначити високий рівень поліграфії – красиві і чіткі шрифти, в тому числі курсивні.

«L'huomo di lettere difeso, & emendato del padre» - трактат, що складається з двох частин про «людину літер (літератури)» («man of letters»), в якому автор Даніель Бартолі висвітлює важливі філософські думки щодо сенсів буття освіченої людини, акумулює свій досвід, зібраний впродовж двадцяти років з моменту його вступу до Товариство Ісуса. Книга мала міжнародний літературний успіх, що спричинило до призначення Бартолі в Римі офіційним історіографом Товариства Ісуса, як результат - створення монументальної праці Istoria della Compania di Gesu (1650-1673).

Термін «L'huomo di lettere» походить від французького терміну «belletrist» або «homme de lettres», але не є синонімом слова «академік». «L'huomo di lettere» - освічена людина, яка вміє читати і писати, на відміну від неписьменної людини в часи, коли грамотність була рідкісною, а отже, високо цінувалася на вищих щаблях суспільства. У 17-18 століттях термін «Belletrist» став застосовуватися до літераторів.

Основний фокус уваги класичної риторики був зосереджений навколо постаті оратора Цицерона, ідеального поєднання моральних цінностей та красномовства. З точки зору єзуїтів, цей ідеал у своїй подвійності стає святістю. Бартолі у свої книзі «L'huomo di lettere difeso, & emendato del padre» впевнено стверджує справедливість цієї моделі. Він висвітлює невігласів, демістифікуючи причину сонячного затемнення через своє наукове розуміння. У Частині I автор захищає письменного чоловіка щодо нехтування ним влади та багатства, натомість робить його провідником інтелектуального блаженства. Він розвиває тему переваги стоїків, згадуючи твори Сенеки, а також наводить приклади, взяті у Діогена, Плутарха, Плінія, Еліана, Вергілія. У Частині II наголошує на вадах сучасного письменника та пропонує своє бачення їхнього виправлення. Останній розділ присвячений критичній оцінці надмірностям дорогоцінного стилю бароко, який тоді був в моді. Натомість у приклад ставить постаті видатних італійців минулого - Колумба, Галілея, Данте, Аріосто, Тассо.

Даніелло Бартолі (італ. Daniello Bartoli, 1608 Феррара - 1685, Рим) - італійський єзуїт, учений, прозаїк, історіограф, гуманіст. Входить до числа класичних італійських письменників. Один з провідних письменників епохи бароко. Народився в сім'ї придворного хіміка у знатних представників родів Есте Альфонсо II д'Есте і Чезаре д'Есте.

Д. Бартолі вступив до Товариства Ісуса в 1623 р. Після двох років новіціяту відновив навчання в П'яченца. У 1626-1629 рр. вивчав філософію в Пармі. У 1629-1634 рр. викладав граматику і риторику в єзуїтській колегії. Висвячений в 1634 р., продовжив навчання в Мілані і Болоньї. До тридцяти років він був шановним проповідником, який виступав з проповідями в головних єзуїтських церквах Італії, включаючи Феррару, Геную, Флоренцію і Рим. У 1650 р. був викликаний до Риму для написання історії ордена єзуїтів. Тут він отримав звання ректора єзуїтській колегії і на цій посаді залишався до самої смерті в 1685 р. Будучи помічником вчених єзуїтів Джованні Баттіста Річчолі і Нікколо Зуччі, разом з Франческо Марія Грімальді брав участь в астрономічних спостереженнях, експериментах і відкриттях. Вважається, що Бартолі разом з Нікколо Зуччі, одним з перших 17 травня 1630 р. виявив екваторіальні пояси на планеті Юпітер. У 1644 р. Даніелла Бартолі повідомив про спостереження двох темних плям на Марсі. Був різнобічним вченим.

Книга в доброму колекційному стані збереження. Примірник повний. Обкладинка видавнича оригінальна: картон, обклеєний папером-ебру, корінець шкіряний з витисненою назвою книги.

Книга має музейну, історико-культурну цінність.