De'Fatti di Alessandro Magno…Curtio Q. 1723

Книга Квінта Руф Курція «De'Fatti di Alessandro Magno… Q Curtio» («Історія Олександра Великого Македонського») видана в типографії Ремондіні в Бассано в 1723 р.

Книга є бібліографічною рідкістю і зафіксована в каталогах особливо цінних і рідкісних стародруків.

Особливо важливо, що зберігся титульний аркуш з повними і точними вихідними даними.

Наукову атрибуцію здійснено за каталогом C. Vassalla «Catalogo dei libri esistenti nella pubblica biblioteca di Malta» (Валетта, 1843, с. 95).

Формат книги – 12*. Листова формула: [60] арк., 549 с., III. Мова видання: італійська. Переклад з латини на італійську мову M.Tomasso Porcacchi (1530-1585).

Автор книги Квінт Руф Курцій (І ст. н.е.) – римський історик, написав свою працю в добу правління римського імператора Клавдія (41-54).

Александр Македонський (356-323 рр. до н.е.) – син македонського царя Філіппа ІІ, відомий полководець, засновник Македонської імперії. Historiae Alexandri Magni Macedonis — найповніший античний життєпис полководця, що дійшов до наших часів. Складається з десяти книг, з яких дві перші, кінець п'ятої та початок шостої втрачені, а в десятій існує пропуск.

У своєму викладі Квінт Курцій Руф прагне не стільки до історичної правди, скільки до блиску описів і характеристик. Джерела у Квінта Курція були двох родів: мемуари Птолемея Лага та інших сподвижників Александра; а з іншого боку — вигадки Онесікріта і Каллісфена, що знайшли шанувальника в авторі історичного роману Клітарха, з якого прямо або опосередковано черпав матеріал Курцій.

У 1470 р. у Венеції вийшло перше друковане видання книги. Вже тоді робилися перші спроби доповнити загублені частини відомостями з творів інших авторів. В епоху Відродження твір Квінта Курца Руфа стає популярним. Існує історія, згідно з якою книга була улюбленим читанням кардинала Рішельє при облозі Ла-Рошелі. За мотивами книги були складені кілька п'єс. Одним з найбільш відомих видань книги є опублікований в 1653 р. французький переклад, виконаний Клодом де Вожла - «членом-засновником» Французької академії, одним із законодавців французького класицизму XVII ст. в області літературної мови. У XVI-XVII ст. з'явилося близько ста видань «Історії Олександра Македонського».

Надана на атрибуцію книга була надрукована у знаменитій книговидавничій компанії Ремондіні.

У XVIII ст. в Бассано кожен восьмий житель працював у друкарні Ремондіні. Компанія, заснована Джованні Антоніо Ремондіні в середині XVII ст., мала 18 друкарських верстатів, 4 фабрики для виробництва паперу та спеціальну ливарну фабрику. По всьому світу діяли сотні агентів - від Санкт-Петербурга до Лондона та від Парижа до Латинської Америки. Він також продавав поштою, витрати на доставку несла компанія.

Джованні Антоніо Ремондіні народився в Падуї в 1634 р. У 1657 р. він оселився на головній площі Бассано та відкрив магазин по продажу білизни, вовни, шовку та залізних знарядь праці. Пізніше він додав до цих товарів також ксилогравюри із зображеннями святих та популярні сакральні предмети, які селяни купували для захисту своїх будинків. Гравюри надходили з районів Веронезе, Тревізо та Падуї.

Згодом Ремондіні звільнився від своїх постачальників і створив власну друкарню, придбавши старий прес. До яскравих кольорових відбитків приєдналися ігри, паперові іграшки-солдатики, буклети з історіями, що задовільняли смаки простолюдинів.

Джованні Антоніо налагодив стосунки з мандрівними крамарями долин Тесіно та регіону Фріулі-Венеція-Джулія провінції Удіне. Він організував їх у комівояжерські компанії та довірив їм продавати свої гравюри. Завдяки цьому Ремондіні вдалося поширити свій бренд по всій Європі.

У 1711 р., після смерті засновника, маєток був розділений між спадкоємцями, а друкарня дісталася його сину Джузеппе та його нащадкам. Джузеппе зміг дати новий поштовх для розвитку компанії, взявши під контроль кілька фабрик паперу. Фабрика вже діяла в 1725 р. в Олієро, інша розташовувалася у Ваші, в районі Тревізо, третя в Коголло, в районі Віченца. У період з 1735 по 1739 рр. Джузеппе Ремондіні (1700-1769) отримав у володіння ще 3 фабрики паперу, які з тих пір працювали виключно для постачання паперу для його друкарні в Бассано.

Друкарня Ремондіні також виробляла шпалери різних типів та багато серій дрібних відбитків, які наклеювали на меблі, щоб отримати типове венеціанське оформлення XVIII ст., відоме як «бідний лак» або Арте-повера («бідне мистецтво»).

Джозеф Ремондіні був також дуже успішним у стосунках з владою. У 1738 р. він отримав від магістрату Венеції ексклюзивний привілей безкоштовного збуту своїх релігійних гравюр на всій національній території без мита. У 1750 р. Ремондіні відкрив книгарню у Венеції, вступивши в пряму конкуренцію з продавцями книжкової столиці.

Друкарня продовжувала видавати якісні книги та географічні атласи. Над ним працювали багато талановитих граверів, зокрема, сестра Ізабелла Піччіні, абат Паоло Сантіні, який був одним з головних авторів сакральних зображень.
Гравери Ремондіні відтворили роботи численних відомих художників, таких як: Мікеланджело, Рафаель, Тиціан, Тінторетто, Веронезе; було також багато гравюр за творами сучасних живописців, таких як Т’єполо та Каналетто.
Видання географічних карт було розпочато у видавництві Ремондіні в 1760 р. Граверами всіх карт були абат Паоло Сантіні та Антоніо Боратті. Колекція гравюр Сантіні тривалий час перевидавалася - великими та малими тиражами.
Занепад розпочався у першій половині XIX ст., після наполеонівських вторгнень. На початку століття друкарня Ремондіні мала 18 верстатів для друкарських та ксилографічних відбитків, 24 для гравіювання на міді, обладнання для друку спеціальних паперів та шпалер, 4 фабрики для виробництва паперу, ливарний завод, де працювало понад 1000 робітників. Проте у 1848 р. почався занепад, і в 1861 р. компанія закрилася

Книга в доброму колекційному стані збереження. Примірник повний. Обкладинка видавнича оригінальна: картон, обклеєний крапчатим папером, корінець шкіряний.

Книга має музейну, історико-культурну цінність.