L’imitation de Jesus-Christ. 1750

Книга «L’imitation de Jesus-Christ. Traduction nouvelle. Avec une Pratique & une Priere a la fin de chaque Chapirre. Par le R.P. de Gonnelieu, de la Compagnie de Jesus. Nouvelle edition» («Наслідування Ісуса Христа. Новий переклад. З практикою & молитвою в кінці кожного розділу. Переклад Жерома Гоннельє. Нове видання») видана в Авіньйоні у 1791 р. «Chez Antoine Aubanel, libraire, Imprimeur du College, rue de la Bancasse» (Антуан Обанель, продавець книг, друкар Коледжу).
«Імітація Христа» (лат. «De imitatione Christi») або «Наслідування Христа» є анонімною роботою, написаної латиною в кінцi XIV- початку XV ст. Автором, зазвичай, вважають Фому Кемпіса. У виданнях його творів, в тому числі «Творения Фомы Кемпийскаго…» (Москва, 1799) в передмові надруковано: «Издаваемое ныне сочинение Фомы Кемпийскаго, знаменитаго Творца книги о Подражании Иисусу Христу…».

Видання малоформатне - 12°. [30], 600 с. Рядків – 32. Іл.: декоративний елемент у вигляді лілії на титулі, заставки (с.7, 595), кінцівки з виливних прикрас. Шрифт антиква. Мова – французька. Примірник має втрати: відсутні с.1-6. Оправа оригінальна, шкіряна, з тисненням (позолота). Фома Кемпійський (Thomas a Kempis, справжнє ім’я Томас Гемеркен) народився у 1379 р. в місті Кемпен біля Дюссельдорфа. Освіту отримав в голландському Девентері. 1399 р. вступив до обителі Агнетенберг, де його рідний брат Іоанн був першим пріором. Чернечу обітницю Ф. Кемпійський дав 1406 р., а 1414 – був висвячений на священика. В його основні обов’язки входило переписування книг. Через його руки пройшла велика кількість богословських трактатів, в тому числі творів відомих у той час богословів і духовних наставників. Лише Біблію, отець Фома переписував 10 разів. Двічі він обирався пріором, визначався своїми настановами та проповідями. Найбільш відома його праця «Наслідування Христа» (1427 р.). Цей твір Фоми Кемпійського був надрукований одночасно з Біблією (Майнц), а згодом успішно з нею конкурував. Свій земний шлях отець Фома закінчив 25 липня 1471 р.

«Наслідування Христа» - найбільш друкована книга у світі після Біблії.  Вона навчає важливості смирення та самозречення. Це свідчення духовного оновлення, яке позначило Європу того часу і яке виступає за інтеріоризацію (вростання цінностей в особистість)  та медитацію перед жахами того часу.

Чотири книги, що складають «Імітацію» - твір католицького благочестя, спочатку були самостійними памфлетами. Книга 1: «Корисні поради щодо вступу у внутрішнє життя» містить 25 розділів; Книга 2: «Інструкція щодо просування у внутрішньому житті» - 12 розділів; Книга 3: «Про внутрішнє життя» - 59 розділів; Книга 4: «Про таїнство Євхаристії» - 18 розділів. З приблизно семисот рукописів з різних джерел було помічено, що перша книга почала розповсюджуватися з 1424 р., а всі чотири (як поодинці, так і разом) лише з 1427 р. (всі без авторства). Вже в 1450 р. нараховувалось понад двісті п’ятдесят рукописів «Імітації». Деякі версії складені таким чином, щоб читати їх у ритмі, згідно з григоріанськими метричними показниками (так, що кожне речення можна читати з точним ритмом, як при читанні псалмів).

Між 1424 та кінцем 16 століття відомо більше 800 рукописів «Наслідування Христа», з них 664 латиною, а інші - у перекладах різними мовами. Перше відоме друковане видання з’явилося в Аугсбурзі приблизно в 1470 р. Твір перекладено понад 90 мовами. Серед французьких перекладів «Наслідування Христа» відомі переклади Пьєра Корнеля 1646 р. (Pierre Corneille, 1606-1684; відомий французький драматург, «батько французької трагедії», один із творців класицизму у французькій літературі), який мав величезний успіх і витримав за 20 років 130 видань, та Жерома де Гоннельє до першого французького видання твору у 1712 р. (Jérôme de Gonnelieu  1640-1715; французький богослов-єзуїт, письменник-аскет і проповідник. Він був автором, редактором і перекладачем численних праць, зокрема видання «Наслідування Христа», вперше надрукованого в Парижі з відповідними коментарями та молитвами). Загалом відомо 239 французьких видань, виданих між 1712 і 1872 рр.

Представлене видання побачило світ в книгарні Antoine Aubanel (Антуана Обанеля,1720-1804). Друкар-продавець книг міста Авіньйона, у 1756 р. за наказом з Риму, Антуан був підтверджений у званні майстра-друкаря; тричі після цього він обіймав посаду аудитора в корпорації. У 1780 р. Свого часу був співробітником партнера авіньйоньського книгаря Олександра Жиру, у якого він придбав фонд книгарні (1767), а потім і саму друкарню (1781). Видавець «Courrier d'Avignon» або «Courrier historique, politique, galant et moral» (заснованого 1733 р. Шарлем Жиру). Це періодичне видання (діяло до 1792 р.) перевершило найсильніші друковані видання французьких газет того ж періоду. Обанель був неперевершеним адміністратором. Він мав кореспондентів у головних столицях Європи; його дипломатичні хроніки, що давали об’єктивну оцінку міжнародних подій, з нетерпінням чекали і читали з охотою. Крім того, він розміщував у своїх газетах рекламу, написану з надзвичайною майстерністю, що робило його попередником сучасної реклами. Також він надрукував знамениту книгу «Le Souper de Beaucaire» («Вечеря у Бокере», 1793) капітана Бонапарта. У тогочасній Франції поширювалася нещадна цензура, за порушення якої передбачалися важкі покарання, включно із смертною карою (указ від 1626 р.). Продавець книжок, що розповсюджував несанкціоновані книги, стикався з тим, що його магазин був замурований. У найважчих випадках - репресії супроводжуються великими штрафами, які завдали смертельного удару бізнесу порушника. У 1756 р. в Парижі було 33 друкарі, в Авіньйоні їх було 20. За папського уряду, Авіньйон, навпаки, користувався ширшою толерантністю.  Місто Пап було містом навчання, куди молоді люди стікалися з усієї Франції, а також з-за кордону. З XIV століття в ньому був університет, навколо якого оберталися вісім коледжів (на титулі Обанель позначив себе як друкар коледжу). Цим і обумовлений вибір книги до друку – французький переклад впливового молитовного тексту «Наслідування Христа» Томаса Кемпіса був знахідкою для друкаря і книготорговця в Авіньйоні. Чисельність викладачів та студентів нараховувала тисячі відвідувачів книжкових магазинів. Обсяги продавались добре, видання, які швидко розкуповувалися, швидко й перевидавалися, книжкова торгівля процвітала.  Деякі дослідники вважають, що до першого видання 1712 р. переклад робив Гоннельє. Інші дотримуються думки, що він є автором практичних коментарів в кінці кожного розділу, а переклад приписують Джону-Батісту Кюссону, друкарю з Ненсі. «Journal des Sçavans», з іншого боку, в огляді, написаному протягом року після публікації праці, вихваляючи завзяття та благочестя перекладача, прямо говорить, що версія належить Гоннельє; і додає, що «Сієр Куссон» (одноразовий друкар журналу) збагатив перше видання багатьма мідними пластинами.

Перед основним текстом надрукований дозвіл цензора R.P. Petit-Didier (Р.П.Піті-Дідьє), канцлера Університету Понт-а-Муссон від 23 серпня 1712 року (з першого видання): «Я прочитав новий переклад Р.П. Гоннельє «Наслідування Ісуса Христа» з практикою та молитвою в кінці кожного розділу. Переклад вірний, а Практики та молитви сповнені світла та помазання». Під ним міститься ще одне схвалення від 1707 р. Після четвертої книги розміщені гімни на рік та покажчик.

Мистецьку цінність видання становить його оправа. Французькі видання XVIII - початку XIX ст. мають різноманітне золоте тиснення на корінцях. В орнаментації оправ з’являються меандр, гірлянди, розетки, пальметти  (фр. palmette, елемент рослинного орнаменту у вигляді листя пальмового дерева). В представленому примірнику обидві боковинки прикрашені однаковими рамками по периметру (стрічковий орнамент), у внутрішніх кутах яких містяться декоративні прикраси у вигляді головок квіток. Торець обох боковинок декорований орнаментом із позолотою, що свідчить про високий рівень професійності інтролігатора. На корінці витиснуті назва книги, декоративні прикраси в рослинному стилі (всі золочені, схожі на лілії), унизу-дві декоративні смужки.

Мистецькій оправі відповідають форзаци книги. У французьких оправах XVIII століття переважає мармуровий декоративний папір різноманітних кольорових гам. Орнаменти цього паперу складаються із різнокольорових завитків, смуг, нагадуючи оперення павича, тому часто такий папір називають «око павича», «хвіст павича», «перо павича». Форзаци представленого на виставці примірника обклеєні «мармуровим» папером, орнамент якого складають плями білого, відтінків жовтого, синього, зеленого, червоного кольорів. Обріз декорований червоними цяточками.

Твори Фоми Кемпійського дуже цінувалися в світі, вони вийшли за конфесійні рамки і стали унікальним явищем світової культури. Відомо, що твори Ф.Кемпійського (в першу чергу «Наслідування Христа») займали чільне місце в бібліотеках видатних релігійних та громадських діячів, в тому числі святителя Дмитра Туптала Ростовського і Тараса Григоровича Шевченка.


Вартість колекції ($)
24000

Copyrights © 2021 Y2 Antique House, Усі права захищені.