Storia della citta di Parma. Ireneo A. 1792

Книга Аффо Іренео (Affo Ireneo) «Storia della citta di Parma» т. 1 (4-томне видання, Історія міста Парми) видана в типографії Філіппо Карміньяні м. Парма в 1792 р. Книга є бібліографічною рідкістю і зафіксована в каталогах особливо цінних і рідкісних стародруків.

Особливо важливо, що зберігся титульний аркуш з повними і точними вихідними даними.

Формат книги – 4* (25,5х19,5 см). Листова формула: [2] с., XVI c., 390 c., [1] c. Мова видання: італійська.

Особливу мистецьку цінність становить її художнє оформлення – герб герцога Парми на титульному аркуші, медальйони із зображенням герцога Фердинанда у виконанні гравера Francesco Rosaspina (1762-1841). Варто відзначити високий рівень поліграфії – красиві і чіткі шрифти, лаконічне і гармонійне художнє оформлення.

Франческо Розаспіна – відомий італійський художник, гравер, народився в Монтескудо, недалеко від Ріміні. Його батько Джованні Баттіста за професією був нотаріусом. Ще коли Франческо був дитиною його сім’я переїхала до Болонья. Навчався гравіюванню у Джованні Фаббрі, наслідував стиль Франческо Бартолоцці з щільним перехресним штрихуванням. Отримував чимало замовлень на викарбування копій місцевих творів мистецтва (наприклад Парміджаніно). Одним з найголовніших видань, проілюстрованим Ф. Розаспіна, його братом та учнями, стала книга Галерея Болонья – копії сотні картин Пінакотеки. Він став спочатку доцентом Академії Клементіна, а згодом професором Болонської Академії. Серед його близьких друзів були Андреа Аппіані, Джамбатиста Бодоні, Джузеппе Дзаулі.

Книга присвячена історії м. Парми до 1346 р., укладеної Іренео Аффа і виданої в 4-х томах у 1792-1795 рр. Вона складається з хронологічного опису найголовніших історичних подій міста. Кожен том книги має також окрему частину з опублікованими копіями документів, які коментують викладену історію міста у попередній частині.

Парма - старовинне місто, відоме вже з 183 р. н.е. Римляни заснували тут колонію, важливий торговий центр. Після Парми були засновані сусідні міста, такі як Пьяченца та Модена. Парма була стратегічно важливим центром, місто століттями було епіцентром різних воєн: його землі спустошували варвари, окупували гуни, топтали лангобарди та розділяли франки. Найважливіший період для Парми розпочався в 16 столітті, коли в 1545 р. Папа Павло III заснував династію і передав місто П'єру Луїджі Фарнезе. Уряд сім'ї Фарнезе проіснував до 1731 р. У ці роки Парма докорінно змінилася, з'явилися символічні для місцевої аристократії будівлі, такі як Палаццо Дукале та Палаццо Пілотта. Ім'я Наполеона також пов'язане з містом Парма. З 1793 р. він розпочав власну італійську кампанію, і вже наприкінці століття підпорядкував своїй владі кілька областей, в тому числі Парму. З 1860 року Парма була приєднана до Італійського королівства.

Іренео Аффо (Давіде, 1741 - 1797) - італійський історик мистецтва, письменник, нумізмат і чернець францисканського ордену.

Аффо народився в Буссето провінції Парма. Спостерігаючи за його ранньою схильністю до малювання та поезії, батько Аффо заохотив його до навчання у майстерні художника і скульптора П'єтро Балестра. Через короткий час Аффо почав займатися вивченням образотворчого мистецтва, демонструючи здібності до письма. У молодості Аффо вступив до францисканського ордену та продовжував займатися написанням творів, що включала також і поезію, в той же час проводив великі історичні дослідження Італії.

Фердинанд, герцог Парми, відправив Аффо в якості професора філософії в Гуасталлу в 1768 р., де він керував публікацією двох стародавніх кодексів та нещодавно відкритого архіву Святого Духа в Реджо-Емілії. Редагував видання поетичних творів святого Франциска Ассизького. Знаходячись в Гуасталлі, Аффо написав свою Історію міста і герцогства Гуасталли. До таких важливих досліджень відноситься також Історія міста Парми та інші твори, пов’язані з давньою історією Італії. Його історичні дослідження були дуже точними і стали надзвичайно популярними по всій Італії.

В 1778 р. Аффо був відізваний в Парму на посаду заступника бібліотеки при герцогському дворі. В 1785 р. він став директором бібліотеки Палатин в цьому місті, а згодом почесним професором в університеті.

Книга в доброму колекційному стані збереження. Примірник повний.

Оправа книги: картон, папір під мармур, корінець шкіряний написаною назвою книги.

Книга має музейну, історико-культурну цінність.