Testimonianze delle Chiese di Francia sopra la così detta Costituzione civile del clero. 1793

Книга «Testimonianze delle Chiese di Francia sopra la così detta Costituzione civile del clero decretata dalla Assemblea Nazionale /nel loro original francese raccolte e tradotte dall'Abate Serafino Viviani Romano» (багатотомне видання «Свідчення церков Франції про так звану Цивільну Конституцію церкви затверджену Національною Асамблеєю») видана в типографії Модесто Фенцо м. Венеція в 1793 р. Надані на атрибуцію два томи цього видання 11 і 12, які сплетені в одну книгу. Книга є бібліографічною рідкістю і зафіксована в каталогах особливо цінних і рідкісних стародруків.

Особливо важливо, що збереглися два титульні аркуші з повними і точними вихідними даними. Формат книги – 4* (19х12,6 см) см. Листова формула: т. 11 – 232 с.; т. 12 - 239 с. Мова видання: італійська. Переклад з французької мови доктора теології та цензора Академії теології в Римі Серафіно Вівіані. Це перше венеційське видання цього твору. Очевидно, що видання цього твору було настільки важливим, що одночасно воно видавалося у Римі в перекладі Серафіно Вівіані; а також там же виходило подібне видання в 16 томах, підготовлене доктором Джованні Маркетті.

Особливу мистецьку цінність становить її художнє оформлення – сюжетна він’єтка на титульному аркуші – друкарська марка видавця. Варто відзначити високий рівень поліграфії – красиві і чіткі шрифти.
Книга присвячена історичним подіям, що відбулися у Франції під час революції 1789-1790 рр., висловлено критичне ставлення Святого Престолу по відношенню до релігійної політики французької держави.

Велика французька революція мала відверто антихристиянський характер. Починаючи з 11 серпня 1789 р. було відмінена двадцятина, що відняло у церкви частину прибутків. 2 листопада того ж року на пропозицію єпископа Отена Талейрана церковне майно перейшло в управління держави для погашення громадського боргу. Націоналізація церковного майна змусила Установчі збори зацікавитися фінансуванням церкви. Цивільна Конституція церкви, яку прийняли 12 липня 1790 р., й яка була ратифікована королем 26 грудня 1790 р., перетворила духівництво в державних службовців із встановленою заробітною платою. Церковники відтоді обиралися й повинні були присягати на вірність нації , закону й королю. Але безпрецедентним насильством над засадами християнської віри став порядок призначення представників духівництва, яких мусили обирати всі виборці певної території, незалежно від їхніх релігійних переконань. Тобто виходило так, що, приміром, у деяких містечках Лотарингії священика фактично призначала місцева юдейська громада, яка мала там більшість голосів. За стародавньою галльською традицією, а також почасти, відповідаючи духу Просвітництва, яке ратувало за світське суспільство, депутати не поцікавилися думкою Папи Римського щодо реформи Католицької церкви.

В березні 1791 р. Папа засудив усі церковні реформи в Франції. В результаті населення поділилося на дві антагоністичні частини. 65% церковних чинів або відмовилися від присяги або уникало її, що посіяло зерно драматичних подій 1792-1793 рр. Більш того, король був щирим католиком і прийняв бік Папи та тих священиків, які уникали присяги. Внаслідок, таких реформувань виникла специфічна релігійна конфесія, яка за визначенням не могла бути католицькою. Опір Святого Престолу з боку французької держави дав свої плоди – у 1801 р. обидві сторони підписали конкордат.

Книга в доброму колекційному стані збереження. Примірник повний.

Оправа книги: картон, папір під мармур (павиче перо), корінець шкіряний з тисненням золотом назви книги.

Книга має музейну, історико-культурну цінність.