Колекція російських стародрукованих видань
Початок історії книгодрукування на території Росії відноситься ще до періоду правління Івана Грозного, коли у 1553 році було започатковано Московський друкарський двір — першу типографію. Її створенню передували певні проблеми, які виникають у процесі копіювання рукописних книг. Найчастіше відбувалось копіювання і нагромадження помилок, коли до переписування долучались некваліфіковані, малоосвічені люди. Оскільки потреба у церковнослужебних текстах тільки зростала, а на переписування вручну витрачалось забагато часу, та й якість була іноді надто низькою, виникла нагальна потреба в уніфікації текстів.
Впровадження першої друкарні мало на меті створення коректних (канонічних) текстів, які не допускали б різних тлумачень та помилок. Проте не усі були згодні з таким нововведенням, і Друкарський двір декілька разів руйнували підпали та пожежі.
Стародруки видані у Російській імперії
Старовинні книги Російської імперії друкувались у великих містах, культурних центрах, як:
Москва
Санкт-Петербург
Супрасль (нині місто у Польщі)
Досить швидко усі типографії отримували статус синодських, і втрачали будь-яку самостійність. Тому тематика диктувалась або потребами духовенства, або державним замовленням.
Особливості притаманні московським стародрукам
Видані у Москві стародруковані книги мають одну цікаву особливість, яка допомагає приблизно визначати дату створення примірника. Справа у тому, що до середини XVII ст. нумерація велась не посторінково (пагінація), а для кожного окремого аркуша (фоліація). І тільки після розпорядження патріарха Никона почали іноді видавати примірники з пагінацією.
Ще одною характерною ознакою є присутність на сторінках спеціальних символів, які полегшують процес збирання сторінок у книгу. До таких позначок на сторінках рідкісних стародруків відносяться сигнатури і колонцифри. Ставились вони від руки або за допомогою машини і були обов’язковим елементом для книг XVI-XVII ст.. На жаль незручне положення таких позначок сприяло тому, що мало які з них збереглись до нашого часу.
