Першодруки на Волині та їхні особливості
На теренах України попит на друковані книги зростав разом із кількістю освічених людей. Особливого розквіту культурне та економічне життя України набуло саме на Заході, проте і Волинь дала нам достатньо безцінних пам’яток історичного значення. Так у Почаївському монастирі діяла одна з перших друкарень, яка могла на рівних змагатись з львівською якістю виконання графічного оформлення.
Поява перших стародруків Почаївського монастиря
Історики приділяють більше уваги ХVIII ст і пізнішому періоду, розглядаючи діяльність друкарні, однак розпочалось усе з пересувної друкарні Кирила-Транквіліона Ставровецького у 1618 р., коли вийшла друком книга “Зерцало Богослов’я”.
Більшість стародруків Почаївського Свято-Успенського монастиря стосуються філософсько-релігійної тематики як для православних так і для уніатів. Це пов’язано з тим, що до ХVIII ст. монастир був православним, а згодом перейшов до уніатів, василіан. Окрім богословських видань друкувалися також освітні, рідше світські, та найбільш рідкісними стародруками Почаєва вважаються художні книги.
Що робить Почаївські стародруки справді унікальними
Почаївський Свято-Успенський монастир прославився якістю своїх стародруків. Їх можна відрізнити від видань інших старовинних друкарень за такими ознаками:
- унікальний “почаївський” шрифт курсивом на основі скоропису, розроблений Іваном Доликевичем у ХVIII ст.
- велика кількість проповідей та повчань
- унікальні гравюри, зокрема Богородиці, друкування яких було поширеним ще до започаткування друкарні
Серед виданих у Почаєві стародруків є і такі, що написані латиною і польською мовою. Спеціально для полонізованого населення України видавалися церковні тексти церковнослов’янською та українською мовою, але латинським шрифтом. Крім цього особливої уваги колекціонерів заслуговують видання з релігійними піснями. У цих стародруках містяться ноти для виконання пісень.
Серед надрукованих у Почаєві книг багато таких, що були надруковані на замовлення, тобто авторами або перекладачами виступали люди не з монастиря.
