Сатира 1905 року, що актуальна в 2021 р.
Від народження нас супроводжує гумор. Як відомо, гумор — інтелектуальна здатність вбачати в предметах смішне, властивість відчуттів викликати сміх тощо. Існують різні форми гумору: іронія, пародія, сатира, сарказм, жарт, анекдот тощо.
Людство на початку XX століття часто вдавалось до показу реальності через гумористичні твори. Насамперед особливо популярними були сатира та карикатура. Зазвичай, у них піднімалися теми політики, бюрократії, освіти, соціально-побутового життя тощо. Зображення доволі часто публікувалися у газетах, журналах, брошурах тощо. Варто відзначити, що особливу любов карикатура завоювала навіть у тих, хто взагалі не вмів читати. Простота зображення “розходилась” швидко серед народу, піднімаючи настрій усім, починаючи від малечі та до людей старшого покоління.
Нещодавно в антикварний дім “Y2 Antique House“ потрапила книга, яка має назву “1905 год в сатире и карикатуре” С. Ісакова. Трішки деталей про автора. Сергій Костянтинович Ісаков - професор кафедри Історії російського мистецтва, мистецтвознавець, художник. Народився у 1875 р. в м. Вязники, Владимирської губернії (Російська імперія). Освіту здобув у Московському університеті (1898 р.). Фахівець в області історії російського мистецтва ХVIII-XIX ст., перш за все, творчості Ф. Шубіна, М. Козловського, В. Демут-Малиновського. Співпрацював з журналами «Вісник знання», «Вечірня червона», «Життя мистецтва», «Серед колекціонерів», «Червона нива», «Ленінградська правда». Був членом ВКП(б) з 1925 р. Значний внесок Ісаков зробив у розвиток музейної справи СРСР, організацію викладання історії мистецтва у вишах.
Приведені вище основні здобутки професора дають змогу зрозуміти, що у галузі історії та мистецтв Сергій Костянтинович справжній експерт. Тим паче, що під час укладання збірника були використані матеріали сатиричних журналів: "Жупел", "Глядач", "Сигнал", "Вампір", "Бджола", "Зірниці", "Скоморох", "Коса", "Стріли", "Пекельна пошта" тощо. Збірку доповнили ілюстрації колег-художників: І. Владимиров, К. Горбатов, М. Добужинський, Л. Євреїнова, Є. Лансере, Д. Мітрохін, та ін.
Відкриваючи перші сторінки видання “1905 год в сатире и карикатуре” ставиш собі запитання: як такі суперечливі карикатури могли бути надруковані у 1928 році? Це ж період напередодні початку сталінських репресій, тим паче влада поступово посилювала цензуру у всіх сферах життя. Пояснення досить просте. Не знаючи історії першої російської революції, неможливо зрозуміти та ходу подальших подій російської політичного життя; не маючи уявлення про рушійні сили революції 1905 року, генеральної репетиції великої жовтневої драми, так би мовити, неможливо зрозуміти й самої п'єси, розіграної в жовтневі дні. Ось чому більшовики невпинно повторювали про необхідність вивчення теми революції 1905 року.
Як висновок хочеться додати, що теми, підняті у збірнику не втратили актуальності до сьогодні. У цьому можна пересвідчитись, переглянувши фото нижче.
