Василь Андрійович Жуковський (1783-1852) - російський поет, основоположник романтизму в російській поезії, педагог, перекладач, літературний критик. Автор робіт: "Людмила" (1808), "Кассандра" (1809), "Еолова арфа", "Дванадцять сплячих дів", "Імператору Олександру" та ін. Відомі переклади: "Рустем і Зораб" (1849), "Одіссея" (1848-1849) , "Наль і Дамаянти" (1844) та ін. Жуковський був особисто знайомий з багатьма відомими особистостями: Микола I, Олександр І, О. Пушкін, М. Гоголь.
Народився Василь Жуковський у 1783 р. в селі Мішенськ Тульської губернії. Позашлюбний син поміщика А. І. Буніна. Хрещений батько усиновив його і дав своє прізвище. Початкову освіту отримав в сім'ї Буніних. Згодом навчався у Тульському народному училищі. У цей час знайомиться із майбутнім істориком М. Карамзіним. До того ж, близькі родичі знайшли можливість записати його до родовідної книги, що дозволило без перешкод отримувати щорічно кошти для існування. Вищу освіту здобув у Московському університетському пансіоні, де детально вивчав історію, російську словесність, французьку та німецьку мову.
Перші вірші були написані під час навчання в пансіоні при університеті Москви. У 1805-1809 рр. працював редактором "Вісник Європи". У 1815 р. Жуковський був учасником літературного товариства "Арзамас", одночасно розпочавши придворну службу. Наполеонівську війну 1812 р. сприймав на стороні опозиції. У 58 років Жуковський одружився на Є. Останніх, з якою емігрував до Німеччини. Помер у 1852 р. у Баден-Бадені, похований в Санкт-Петербурзі.
