Осип Васильович Турянського (1880-1933) - український письменник, літературний критик, поліглот, учитель, перекладач. Доктор філософії. Псевдонім: Іван Думка. Автор: «Курка», «Ей, коб були мене вчили», «Де сонце?», «Поза межами болю» (1917), «Дума пралісу» (1922), «Боротьба за велікість», «Раби» (1927), «Син землі» (1933).
Народився у 1880 р. в селі Оглядів на Львівщині у родині тесляря. Шкільну освіту здобув у Львівській українській гімназії. Одночасно через скрутне становище підробляв репетитором. Для вищої освіти обрав філософський факультет Віденського університету (1907). Отримавши ступінь доктора, почав працювати учтелем у школах на Галичині. Перші твори почав писати приблизно у 1908 р. Через два роки працював викладачем української мови та літератури в Перемишльській гімназії.
На початку Першої світової війни був мобілізований до лав австро-угорської армії і відправлений на сербо-автстрійський фронт. У 1915 р. потрапив до полону, і до 1917 р. перебував у таборі для інтернованих на о. Ельба. Після закінчення війни викладає право у Віденському університеті. У 1923 р. повернувся на батьківщину, працював директором Дрогобицької української гімназії ім. Івана Франка (1924-1925) та Рогатинської гімназії, де викладав німецьку, французьку, латинську мови. Одночасно займається перекладом віршів Ш. Петефі, Г. Гейне, В. Шекспіра. Помер у 1933 р. у Львові, похований на Личаківському цвинтарі.
