Лонгин Михайлович Цегельський (1875-1950) - український громадсько-політичний діяч, дипломат, адвокат, журналіст, видавець, доктор міжнародного права. Член «Академічної громади» (1898), ГУР, СВУ, Бойової управи УСС. Керівник партії УНДП. Автор праць: "Русь-Україна і Московщина" (1901), "Звідки взяли ся і що значать назви "Русь" і "Україна"?" (1917), "Митрополит Андрій Шептицький. Короткий життєпис і огляд його церковно-народної діяльності" (1937) та ін.
Народився в м. Кам’янка-Струмилова у сім’ї відомого галицького греко-католицького священика М. Цегельського. Шкільну освіту здобув у Академічній гімназії Львова. Вищу освіту - на юридичному факультеті Львівського університету. У студентські роки був ініціатором студентських виступів та селянських страйків на Галичині (1901-1902). Після заверщшення навчання працював адвокатом, але згодом змінив своє життя задля присвячення журналістській кар’єрі та політичній діяльності. Підтримував зв’язок з М. Міхновським, видашив його брошуру "Самостійна Україна" (1900). Редактор часописів: "Молода Україна" (1900-1902), "Діло" (1907-1908), "Свобода", "Українське слово" (1915-1918), "Літературно-науковий вістник".
Під кінець Першої світової війни обраний до ради ЗУНР, згодом очолив секретаріат внутрішніх справ ЗУНР. Поставив свій підпис разом із Д. Левицьким у 1918 р. у договорі про об’єднання з УНР у єдину державу. З наступного року обіймав посаду міністра зовнішніх справ УНР. Згодом був змушений емігрувати до США. Продовжив там свою політичну та видавничу справу. Насамперед, був редактором газети "Америка" (1943). Помер у 1950 р. у Філадельфії на своєму робочому кабінеті. Похований на цвинтарі Факс-Чейз.
