Терлецький Маркіян Антнович (1885-1963) - педагог та громадський діяч, історик, географ. Доктор філософії (1908). Редактор часопису "Рідна школа" (1936-1939) та "Українське життя" (1952-1959). Автор: "Навчання історії Сходу і Греції у зв'язку з новішими дослідами та розкопками" (1928), "Всесвітня історія: нові віки" (1947), "Нарис історії України" (1949) та ін.
Народився у 1885 р. у с. Полятничі (Польща). Шкільну освіту здобув там же, а також у гімназії у Перемишлі (1904). Вищу освіту здобув у Львівському університеті на філососфському факультеті. Докторську дисертацію захистив у Празі. У той же час працював вчителем в Інституті для дівчат (1908-1910) та Перемишлській державній українській гімназії (1911-1918). Під час Першої світової війни був мобілізований до лав австрійської армії. Згодом став добровольцем УГА. У 1919 р. потрапив до табору інтернованих формувань УГА в м. Німецьке Яблонне, де заснував школу і викладав там історію та географію.
У 1921-1923 рр. Терлецький читав лекції в Українському технічно-господарському інституті в Подебрадах, а також був професором стародавньої історії Високого педагогічного інституту в Празі (1923-1926). Потім повернувся до України, де в основному обіймав посади директора шкіл Яворова, Станіслава та Чорткова до початку Другої світової війни. У 1941-1944 рр. очолював Український допомоговий комітет. Згодом виїхав до Німеччини, де вчителював у табірних гімназіях у м. Карлсфельд, а також працював у видавництві "Вернигора". У 1952 р. емігрував до США. Близько семи років вчителював у м. Чикаго, створив Першу українську книгарню. Помер у 1963 р. у м. Нью-Йорк.
