Іван Васильович Скворцов (1855-1917) - статський радник, історик, публіцист. Псевдоніми: І. Старов та Solo. Начальник Петроградських і царскосельских жіночих гімназій. Редактор-видавець журналів «Літературний огляд», «Вісник Школи», «Церковно-громадський вісник», "Сучасні Відомості" та ін. Нагороди: орден Святої Анни ІІ ступеня (1896), орден Святого Володимира ІІІ ступеня (1908), орден Святого Станіслава І ступеня (1910), медаль «На пам'ять царювання імператора Олександра III», медаль «На пам'ять 300-річчя царювання дому Романових».
Народився у 1855 р. в с. Опарино Володимирської губернії у сім'ї священика. Освіту здобув у Володимирській духовній семінарії (1875) та Московській духовній академії (1879). Після закінчення отримав ступінь кандидата по церковному історичному відділенню. У тому ж році Скворцов мав викладати в Пермській духовній семінарії, однак відмовився і мав сплатити навчання. Писати перші статті почав ще у студентські роки.
У 1880 р. Іван Васильович вступив на службу в навчальний комітет при Святійшому Синоді. У 1882 р. зарахований викладачем педагогіки та історії в Ливарну і Різдвяну жіночу гімназію. У наступному році перейшов у відомство установ Імператриці Марії Федорівни, де був учителем в Олександрівській і Коломенської жіночих гімназіях. У 1883-1892 рр. Скворцов був редактором газети «Щотижневе Огляд» та «День». У 1891 р. призначений інспектором Різдвяної жіночої гімназії. У 1896-1904 рр. редактор газет «Відлуння» та «Слово». Помер після 1917 р. за невідомих обставин.
