Шевченко Т. Г.

        Тарас Григорович Шевченко (1814-1861) - український письменник, художник. Академік Імператорської академії мистецтв (1860). Член Кирило-Мефодіївського братства (1846). Автор збірки віршів "Кобзар" (1840). 

        Народився у 1814 р. у с. Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Залишився без батьків у ранньому дитинстві. У 1822 р. розпочинає навчання  у місцевого дяка Богорського. Згодом знаходить у сусідньому селі учителя-маляра, до якого проситься на навчання. У 1828 р. Шевченко потрапляє до поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Саме поміщик дозволяє навчатися живопису Тарасу Григоровичу до портретиста Я. Рустема. Згодом, переїхавши до Петербурга чотири роки навчається у В. Ширяєва. У 1838 р. К. Брюллов та В. Жуковський викупили поета з кріпацтва. У тому ж році став студентом Академії мистецтв. 

        У 1844 р. написав гостро політичну поему «Сон» («У всякого своя доля»), де показав наміри боротися проти Російської імперії. У тому ж році отримав звання художника у Академії. Дізнавшись про причетність до Кирило-Мефодіївського братства, був заарештований у 1847 р. і засланий до Оренбурга. У 1850 р.  Шевченка вдруге заарештовано і запроторено в Новопетровський береговий форт. У 1857 р. поета звільнили зі заслання. До останніх днів перебував під таємним поліційним наглядом. Помер у 1861 р. у Санкт-Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», його прах перезахований в Україні над Дніпром на Чернечій горі (м. Канів).