Луї Філіп де Сегюр (1753-1830) - французький історик, дипломат, масон, посол Франції при дворі імператриці Катерини II. Нагороди: Великий хрест Почесного легіону, Кавалер ордена Беркута Вюртемберзького та Кавалер королівського та військового ордена Сен-Луї. Автор: "Історія основних подій правління Фрідріха Вільгельма II" (1800), "Політичні думки" (1795), "Історія Франції" (1824-1834) та ін.
Народився у 1753 р. у Парижі у родині маршала П. де Сегюр. Освіту здобув в артилерійській школі у Страсбурзі. Деякий час товаришував із відомим письменником Вольтером. У 1769 р. отримав посаду лейтенанта в кавалерії, а вже у 1776 р. став підполковником Орлеанського полку. У наступному році мав намір поїхати добровольцем до Америки, однак отримав відмову. Друга спроба у 1781 р. була вдалою, і Сегюр відплив туди на фрегаті «Слава». У 1782 р. подорожував Мексикою, Перу і Санто-Домінго, записуючи власні враження у щоденниках. У 1784-1789 рр. був послом в Росії.
Згодом Сегюр працював послом у Берліні (1792), проте після участі у дуелі був змушений піти у відставку. У цей час почала назрівати Французька революція, яка залишиила Сегюра без жодних здобутих регалій, тому він став працювати на літературному поприщі. Під час правління Наполеона Бонапарта його кар'єра знов набрала обертів. Насамперед, Сегюр спочатку був депутатом Законодавчих зборів (1801), потім у 1814 р. отримав звання сенатора. Реставрація Бурбонів стала тим періодом, коли він отримав звання пера Франції. Подальші події то позбавляли усіх здобутків Сегюра, то, навпаки, давали можливості отримати високі звання. У 1822-1825 рр. обіймав посаду Великого Командора Верховної Ради Франції. Через п'ять років, підтримуючи чергову революцію, помер у Парижі.
