Шиллер Ф.
Йоганн-Крістоф-Фрідріх Шиллер (1759-1805) - німецький поет, філософ, професор історії, теоретик мистецтва, драматург. Почесний громадянин Франції (1782). Автор: п'єс «Розбійники» (1782), «Підступність і кохання» (1784), «Орлеанська діва» (1801), балади "Рукавичка" (1787) та ін.
Народився у 1759 р. в Німеччині в м. Марбах-на-Неккарі. Батько був полковим лікарем, а мати походила з родини пекаря. Навчатися ходив до пастора Мозера. У 1773 р. вступив до військової академії. Там вивчав спочатку юриспруденцію, а потім медицину. По закінченню академії у 1780 р. отримав посаду полкового лікаря в Штутгарті. Одночасно починає видавати власні твори і ставили вистави по ним. Прем’єра «Розбійників» відбулася в січня 1782 р. і мала великий успіх у публіки.
Однак в Німеччині довелося відсидіти 14 днів на гаупвахті за самовільну відсутність з полку на виставу «Розбійників». За те, що він намагався потрапити на спектакль отримав заборону на написання будь-яких літературних творів. Ця ситуація змусила Шиллера в 1783 р. покинути Штутгарт. У 1787-1789 рр. він жив у Веймарі, де познайомився з Й. Гете. У 1790 р. одружився на Шарлотті фон Ленгефельд. У Веймар Шиллер потрапив у 1799 р. і там видавав літературні журнали. Там же разом з Гете заснував відомий Веймарський театр. У 1802 р. імператор Франц II надав Шиллеру дворянство. Помер у 1805 р. від туберкульозу, похований на веймарському кладовищі Якобсфрідгоф у склепі Касенгевольбе.