Олександр Ґловацький (1847-1912) - письменник, основоположник польского критичного реалізму. Псевдонім: Болеслав Прус. Учасник польського повстання 1863-1864 рр. Автор творів: оповідння «Жилець з горища», (1875), «Палац і халупа» (1875), «Сирітська доля» (1876), «Михалко» (1880), повість «Форпост» (1885), роман «Лялька» (1889), «Фараон» (1895) та ін.
Народився у 1847 р. у родині збіднілих шляхтичів у Варшаві. Батько А. Гловацький з роду Прусов, а мати - А. Трембіньска. Батьки рано померли, і турботу про хлопчика взяла на себе тітка Д. Ольшевська. Під час повстання 1863 р. був поранений та взятий у полон, наступного року взагалі ув'язнений на 3 місяці. Після буремних подій здобув освіту шкільну освіту у Любліні, а у 1866-1868 рр. навчався на фізико-математичному факультеті Головної школи у Варшаві. Не маючи змоги закінчити навчання, вирішив піти праюцвати на завод.
У 1864 р. почав кар'єру публіциста та редактора журналу "Новини". Поряд з журналістикою займався громадською діяльністю, насамперед, активно роздавав стипендії талановитим дітям з далеких сіл. У 1875 р. одружився на далекій родичці О. Трембіньскій. Разом із дружиною часто подорожував Німеччиною, Францією та Швейцарією. Є свідчення про поїздку до санаторію у Татрах. Помер у 1912 р. у Варшаві, похований на Повонзкі.
