Новицький Ол.

        Олекса Петрович Новицький (1862-1934) - історик, пам'яткознавець, музейник, громадський діяч. Член НТШ (1914) та ВУАН (1922). Автор низки праць про Т. Г. Шевченка. Почесний делегат на ХIV та XV Археологічних з'їздах.

    Народився в м. Симбірськ в інтелігентній козацькій родині. Батько був держслужбовцем, а мати домогосподаркою. Шкільну освіту здобув у Свято-Миколаївському ліцеї у Москві. Згодом закінчив фізико-математичний факультет Московського університету (1887). Часто залишаючи фізичні лабораторії він йшов і слухав лекції істориків В. Ключевського, М. Тихонравова та ін. Спочатку займав посаду помічника бібліотекаря в Історичному музеї. Був членом Московських археологічних, нумізматичних, архітектурних та художніх товариств. Публікував журнал "Русский художественный архив" (1892–1894).

        О. Новицький брав активну участь у діяльності української громади в Москві. За дорученням генерального секретарства освітніх справ УЦР складав реєстр українських архівних та мистецьких пам'яток. У 1918–1922 рр. завідуючий Феодосійської бібліотеки, працював у Таврійському університеті. Новицький очолював Всеукраїнський археологічний комітет (1924–1933). Також обіймав посаду директора Музею українських діячів науки та мистецтва. З приходом більшовикоів до влади стає все тяжче працювати, що призводить до занепаду його діяльності і одночасно погіршення здоров'я. Помер у 1934 р. у Києві, похований на Лук'янвському цвинтарі.