Олександр Іванович Михайловський-Данилевський (1789-1848) - генерал-лейтенант, сенатор, письменник, історик. Автор першої офіційної історії Вітчизняної війни 1812 р. (1839), написаної на замовлення Миколою I. Член Імператорської Російської академії (1831), академік Імператорської Академії наук по Відділенню Російської мови та словесності (1841), лауреат Демидівської премії з історії (1836).
Народився у 1789 р. У 1798-1806 рр. навчався у німецькому училищі св. Петра в Санкт-Петербурзі. У 1801 р. був зарахований канцеляристом у Позиковий банк. У 1803 р. отримав чин колезького реєстратора. У 1808-1811 рр. продовжив навчання за кошт батька у Геттінгені, був слухачем лекцій з історії мистецтв, політики, фінансів, римського і церковного права. У 1811 р. повернувся до Росії і вступив на службу помічником вченого секретаря в канцелярії міністра фінансів. Михайловський-Данилевський брав активну участь у Великій вітчизняній війні 1812 р., насамперед у Бородинській та Лютценівській битвах.
Одночасно у 1815-1820 рр.Михайловський-Данилевський був першим начальником бібліотеки Головного штабу. У 1823-1826 рр. командував бригадою в сьомої піхотної дивізії. На початку російсько-турецької війни 1828-1829 рр. командував бригадою в четвертої піхотної дивізії. Брав участь в переговорах про укладення миру в Адріанополі. Після війни приїхав до Петербурга, де розпочав літературну діяльність. У 1835 р. призначений сенатором і головою Військово-цензурного комітету. У останні роки життя Михайлівський-Данилевський був головним редактором видання «Імператор Олександр I і його сподвижники...». Помер у 1848 р. під час епідемії холери у Санкт-Петербурзі.
