Клавдія Володимирівна Лукашевич (1859-1931) - російська дитяча письменниця, педагог-практик. Дівоче ім'я: Мірец Імшенецька.
Народилася в сім'ї в Санкт-Петербурзі в родині збіднілого українського поміщика. Освіту отримала в Маріїнській жіночій гімназії. З 1871 р. давала приватні уроки. У 1878 р. вийшла заміж за Костянтина Лукашевича. У 1881 р в журналі «Дитяче читання» було вперше опубліковано її вірш «Пам'яті імператора Олександра II», під яким стояв підпис: «Гімназистка». У 1885-1890 рр. жила в Іркутську за місцем служби першого чоловіка. Мала чотирьох дітей. У 1890 році після смерті чоловіка і старшої дочки Олени переїхала в Санкт-Петербург, де влаштувалася на службу в управління Південно-Східних залізниць. Тут вийшла заміж за надвірного радника Костянтина Хмизнікова, керуючого петербурзькою конторою Алапаєвський гірський завод. У цьому шлюбі народився - Павло Хмизніков (1896-1943) - доктор географічних наук, учасник експедиції Матіссена-Євгенова.
У роки Першої світової війни влаштувала притулок для дітей воїнів, які пішли на фронт. У лазареті зберігала за власний кошт палату для поранених. У 1921 році повернулася в Петроград за викликом Луначарського. На пропозицію переробити свої твори «в дусі часу» відповіла відмовою. У результаті в 1923 р. її твори були вилучені з бібліотек. Останні роки письменниця жила у вкрай скрутному матеріальному становищі. Померла Клавдія Володимирівна Лукашевич в Петербурзі в 1931 р. в Ростові-на-Дону.
