Михайло Юрійович Лермонтов (1814-1841) - російський поет, прозаїк, драматург, живописець.
Народився 3 жовтня 1814 р. у Москві в будинку поблизу Червоних воріт в родині офіцера, мати рано померла. Майже все своє дитинство Лермонтов провів у бабусі в с. Тархани Пензенської губернії. Саме бабуся виховувала майбутнього письменника і дала початкову освіту. У 1828 р. Лермонтова зарахували до Московського університетського благородного пансіону. Тут здобув гуманітарну освіту, пише перші вірші. Восени 1830 р. вступає до Московського університету на етично-політичне відділення, однак згодом полишиє навчання.
Після навчання в університеті два роки провів у школі гвардійських підпрапорщиків Петербурга. У 1834 р. почав служити у гусарському полку в Царському селі. Популярність до поета приходить разом з виходом вірша «Смерть поета» (1837), присвяченого смерті Олександра Пушкіна. За цей твір Лермонтов був заарештований і відправлений на заслання. Завдяки В. Жуковського покарання вдалося пом’якшити. Під час кавказького заслання Лермонтов, окрім писемницької діяльності починає займатися живописом. Завдяки клопотанням бабусі повертається до Петербурга, відновлюється на службі.
За дуель з Е. Барантом (син французького посла) поет знову відправлений на заслання на Кавказ (1840), де бере участь у військових діях. У П’ятигорську Лермонтов зустрів старого товариша Мартинова. Той, образившись на злий жарт поета, викликає Лермонтова на дуель. У результаті чого у 1841 р. Лермонтов загинув.
