Марі Софі фон Ла Рош (1730-1807) - німецька письменниця епохи Просвітницва.
Народилася у м. Кауфбойрен у 1730 р. у родині лікаря Георга Гутерманна та лютеранки Регіни Барбари. Софі змалечку цікавилася наукою, як результат дівчинка у віці трьох років навчилася читати. Після смерті матері в 1748 р. Софі разом з братами та сестрами жила у бабусі з дідусем в Біберачі. Другим чоловіком став Георг фон Ла Рош - таємний радник курфюрства в Майнці. Софі завдяки чоловікові мала можливість практикувати свої знання французької, італійської й англійської мов. У 1771 р. подружжя оселилося в Еренбрейтштейні, тут же Софі створила постійний гурток для однодумців. Велика популярність салону значною мірою зумовлена успіхом від її першого роману “Історія міс фон Штернхайм”. До літературного гуртка входили письменники, поети та філософи Ф. Якобі, Й. Гете, Й. Лаватер, Ф. Лойхсенрінг та ін.
У 1780 р. на подружжя чекало нещастя. Виявилося, що написаний Георгом Ла Рошем анонімний релігійний текст “Листи про чернецтво” (1772) став причиною звільнення з посади. Вони переїхали до Оффенбаху, і з тих пір Софі утримувала за свій кошт усю родину. Створює у 1783 р. власне видання «Помона для дочок Німеччини». Журнал був орієнтований на жінок-читачок, і за дуже короткий час став популярним у Європі. Незабаром Софі втратила чоловіка у 1788 р., потім сина Франца у 1791 р., дочки Максиміліани у 1793 р. Однак не покидала літературне поприще: пише романи "Розалі і Клеберг на дачі" і "Явища на озері Онеїда", розвиває жанр подорожі на основі власних вражень. Згодом почала падати репутація і літературного дому. Останні роки Софі Ла Рош вирощує фрукти та овочі, приймає друзів та онуків у своїй «хатинці для барбекю». Померла у 1807 р.
