Василь Васильович Кучабський (1895–1945) – військовий, історик, професор. Член НТШ (1938), "Пласту" (1911) та УВО (1920). Автор багатьох праць про УСС.
Народився в с. Волиця на Львівщині. Освіту здобув із відзнакою у Академічній гімназії у Львові (1905-1913) та на юридичному факультеті Львівського університету. У роки Першої світової війни був сотником Легіону УСС (1913-1916). Наступного року потрапив у полон біля Волгограду в Росії. А вже у 1918 р. стає старшиною Куреня СС, беручи активну участь в українській революції 1917-1920 рр. та українсько-польській війні 1918-1919 рр.
На початку 1920 р. емігрував до Чехословаччини разом з уншими учасниками УВО. У 1923 р. був наближеним до ідеолога Д. Донцова. У міжвоєнний період переїздить до Німеччини, симпатизує гетьманському руху П. Скоропадського. Успішно закінчив Берлінський університет, захистивши дисертацію і працюючи в Українському науковому інституті в Берліні. У 1934–1939 рр. працює викладачем мови та літератури в німецькій гімназії м. Кіль. У роки Другої світової війни – директор бібліотеки в Кракові. У 1945 р., після вступу радянських військ на територію Польщі, зник безвісти. Певний час вважалось, що він переїхав до Відня, де заарештований СМЕРШем і розстріляний у Львові. Однак є припущення, що родина Кучабських протягом усього повоєнного періоду мешкала у м. Бланкенбург. І добре маскуючись під німця, зміг приховати своє походження. Помер у м. Бланкенбург, там і похований.
