Коцюбинський М.
Михайло Михайлович Коцюбинський (1864-1913) - український письменник, громадський діяч. Голова «Просвіти». Автор: «Дорогою ціною» (1901), «Fata Morgana», «Тіні забутих предків» (1911).
Народився у 1864 р. у Вінниці у родині чиновника. Освіту здобув у Барській школі (1875-1876) та Шаргородському духовному училищі (1876-1880). Мріяв про отримання вищої освіти у Кам'янець-Подільському університеті, однак за браком коштів був змушений навчатися самостійно. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. Наступні чотири роки дає приватні уроки, а у 1891 р. здобув сертифікат на викладання у Вінницькому реальному училищі. Літературну діяльність розпочав у 1890 р. з публікації в журналі «Дзвінок» вірша «Наша хатка».
У 1892-1896 рр. був у складі Одеської філоксерної комісії у боротьбі зі шкідниками винограду. У 1897-1898 рр. обіймав посаду редактора житомирської газети «Волинь». Згодом переїхав у Чернігів, де працював діловодом при земській управі. У цей період одружується з В. Дейша, а також продовжує свою громадську діяльність, влаштовуюши літературні вечори. На жаль, подальше життя М. Коцюбинсього погіршилось у зв'язку зі станом здоров'я. Насамперед, у 1909 р. тяжко захворів на сухоти. Через два роки «Товариство прихильників української науки і штуки» призначило письменнику довічну стипендію в розмірі 2000 крб. на рік, щоби він міг звільнитись зі служби. У пошуках комфортного клімату переїжджає з одного міста Європи до іншого. Помер у 1913 р. у Чернігові, де і похований.