Ніл Антонович Хасевич (1905-1952) - український художник, графік, громадсько-політичний діяч. Член ОУН, УГВР. Нагороди: Лицар Срібного Хреста Заслуги (1948), медаль «За боротьбу в особливо важких умовах», відзнака приналежності до УПА, ювілейна відзнака ОУН. Псевдоніми: Бей-Зот, Левко, Рибалка, Старий, Джміль. Автор: альбомів "Дереворити" (1936), "Екслібриси Ніла Хасевича" (1939), репродукції "Графіка в бункерах УПА" (1952). Серії дереворитів "Волинь у боротьбі" (1947—1950), "Колгоспна серія" (1949—1950), шаржи на теми радянського життя, портрети бійців і командирів УПА, ряд ілюстрованих летючок та ін.
Народився у 1905 р. у с. Дюксин, Рівненська область у родині диякона Української автокефальної православної церкви. У ранньому віці втратив ліву ногу. Освіту здобув у Рівненській гімназії та Варшавській академії мистецтв (1925—1937). Хасевич у студентські роки був член-засновником і секретарем мистецького гуртка "Спокій" (1927—1937), а також студентської організації "Українська громада". На початку Другої світової вінйи став на сторону підпілля. У 1943-1952 р. член Крайової референтури пропаганди ОУН. Одночасно працював у галузі станкової та книжкової графіки, пейзажного натюрморту та портрета. До того ж займався розробкою екслібрисів. За деякі з них одержав премію на міжнародній виставці у Варшаві (1937). Праці експонувалися на виставках у Варшаві, Празі, Римі, Берліні, Чикаго, Лос-Анджелесі та Нью-Йорку. Помер у с. Сухівці на Рівненщині від кулі спезагону МДБ УРСР.
