Іоанн Дамаскін або Дамаскин (675-753) - богослов, полеміст, гімнограф, іконоборець, християнський святий. Автор: «Джерело знання», «Діалог проти маніхеїв», «Проти несторіанської єресі», «Про віру проти несторіан», «Про дві волі в Христі», «Змагання християнина з сарацином», «Три захисних Слова проти лихословники святі ікони чи зображення» та ін. Твори Іоанна Дамаскіна мали значний вплив на духовну культуру Київської Русі. Прагнув підпорядкувати науку під егідою церковної догми й на основі аристотелівської логіки створив основи схоластичного методу.
Біографічних відомостей відомо вкрай мало. Народився у 675 р. у м. Дамаск у християнській арабській сім'ї з роду Мансурів. Отримав блискучу класичну та християнськуу освіту. Після смерті батька певний час займав його посаду міністра Дамаського халіфа. У 700 р. впав у немилість у халіфа і був змушений піти з двору. Після цього розпочав релігійний шлях, прийнявши постриг. І вже у 734 р. був висвячений у пресвітери. У 754 р. іконоборчий собор піддав анафемі Іоанна як «мислячого по-сарацинськи, автора брехні, який зводив наклепи на Христа, зробив замах проти імперії, вчителя зла, що перекрутив Писання». За свідченням вчених, ще декілька разів був підданий анафемі на інших вселенських соборах. Помер приблизно у 753 р. у монастирі.
