Святий Іоанн Златоуст (347-407) - архієпископ Константинопольський, публіцист. Автор: «Шість слів про священство», «Порівняння влади, багатства і переваг царських з істинним і християнським любомудрієм чернечого життя», «Книга про дівоцтво», «Книга про святого Вавила і проти Юліана і язичників» та ін.
Народився приблизно в 347 р. в Антіохії у родині воєноначальника Секунда. На жаль, батько рано помер, тому вихованням займалась мати. Освіту отримав серед найкращих філософів, риториків та богословів. Святитель Мелетій охрестив Іоанна у 367 р. Згодом навчання продовжив у пресвітерів Флавіана та Діодора Тарсійського та прийняв чернечий постриг. Після цього два роки мовчав, перебуваючи окремо від усіх. У 381 р. єпископ Мелетій висвятив його у сан диякона.
Через 5 років отримав статус пресвітера. Святий Іоанн виявився блискучим проповідником, і отримав псевдонім «Златоуст». Окрім проповідництва займався герменевтикою. Він написав тлумачення Священного Писання та багатьох інших релігійних текстів. У 397 р. став єпископом Антіохійським. У 404 р. сталось опорочення імператрицею Євдоксією репутації святого, через що змушений покинути столицю. Спочатку жив у Вірменії, згодом імператор наказав перевести його до місця Пінтус. Під час переходу Іоанн тяжко захворів і помер у дорозі у 407 р. у Комнах.
