Ілля (Ілія) Мінятій (1669-1714) - єпископ Кернікійський та Калавріатський, проповідник, богослов. Автор багаточисельних проповідей на новогрецькій та італійською мовами, а також твору "Камінь спокуси, або Роз'яснення початку і причин поділу Східної і Західної Церков і огляд п'яти (їх) відмінностей".
Народився у 1669 р. у кефаллонійском місті Паліки в родині місцевого протопресвітера Ф. Мінятія і Морези. Освіту здобув у Флангіановському училищі при церкві Св. Георгія у Венеції, де вивчав детально богослов'я, філософію, давні мови. До того ж, викладав предмет "Еллінські науки" і проповідував в грецькій церкві. Повернувшись додому, був проповідником у Ліксурійском храмі Св. Миколи. Після семи років перебування там, Іллю запросили до о. Закінф, а згодом і на о. Корфу.
У 1699 р. посол Венеції в Константинополі Л. Саранцев взяв його з собою в якості радника. У 1703 р. був запрошений до дипломатичних переговорів у Відень. До 1710 р. Ілля залишався в Константинополі, де продовжував бути радником і за дорученням патріарха Гавриїла був наставником в народній грецькій школі. У 1710 р. керуючий Пелопоннесом Ф. Грімані запросив Мінятія викладати юнакам у Навплії. Наступного року хіротізований у сан єпископа Кернікійського. Помер раптово у 1714 р. у м. Патри.
