Святі мученики Гурій, Самон і Авів (III-IV ст.) - християнські сирійські святі, мученики, сповідники. В іконографії вони зображаються так: Гурій - сивочолий старець з довгою бородою, одягнений в хітон і гіматій; Самон - середнього віку з темними волоссям і з невеликою бородою, одягнений в хітон і гіматій; Авів - молодий безбородий чоловік з кадилом і хрестом в руках.
Біографічних відомостей зовсім немає. Святі Гурій, Самон і Авів жили приблизно під час правління імператора Діоклетіана та зазнали період гонінь на християнство. Спочатку їх намагалися схопити в м. Едесса, потім змусили принести жертву язичницьким богам. За це їх піддали тортурам: зв'язали один з одним, прив'язали до ніг камінь і залишили висіти кілька годин. Після цього кинули до в'язниці, де вони провели три місяці. Розуміючи напір їх, було вирішено стратити усіх трьох. Тіла Гурія, Самон та Авів після семрті поховали набожні віряни-християни.Найбільш відоме диво, яке приписують святим, пов'язане з навалою гунів на Візантію. У 379-387 рр. під час походу один найманець зупинився в Едессі. Пробувши там ніч вирішив одружитися на доньці хазяйки. Мати була проти одруження, однак під натиском була змушена погодитися. Народивши дитину, гот привів наложницю додому. Через що дружина його почала молитися святим, і вони допомогли спастися їй від нападника чоловіка.
