Микола Васильович Гоголь (1809-1852) – прозаїк, драматург, поет, критик, публіцист.
Народився у 1809 р. в с. Сорочинці Полтавської губернії в небагатій поміщицькій сім’ї. Батько був праправнуком полковника козацького війська часів Богдана Хмельницького Остапа Гоголя. У 1818-1819 рр. навчався в Полтавському повітовому училищі. У 1821 р. вступив до Ніжинської гімназії вищих наук. У 1828 р. Гоголь переїхав до Петербурга, де займав чиновницьку посаду. Під псевдонімом публікує романтичний твір «Ганц Кюхельгартен» (1829). Після різкої критики самотужки знищує тираж. Через рік публікує у журналі «Отечественные записки» повість «Басаврюк, або Вечір проти Івана Купала», перша робота з циклу «Вечори на хуторі біля Диканьки». Там знайомиться з літературним колом: О. Сомов, барон Дельвіг, П. Плетньов, О. Пушкін та ін.
У 1833 р. письменник вирішив присвятити себе викладацькій діяльності, паралельно працював помічником професора на кафедрі історії Петербурзького університету. Згодом просить друга М. Максимовича влаштувати його до університету Св. Володимира в Києві. Там Гоголь знаходить матеріал для майбутньої повісті «Тарас Бульба» (1835). П'єсу «Ревізор» було написано в 1835 р., а у 1836 р. поставлено на сцені. Отримашви негативні відгуки, покидає країну і їду до Швейцарії та Франції. У 1841 р. повертається до Росії, і намагається опублкувати перший том «Мертвих душ». У другому томі відбилася духовна криза, що настигла письменника на той час. Помер від тяжкої хвороби у 1852 р.
