Тереза Санчес Сепеда д'Авіла-і-Аумада, або Тереза Авільська (1515—1582) — іспанська монахиня, католицька свята, містик, покровителька Іспанії та Хорватії. Реформатор Кармелітського ордену, засновниця орденської гілки «босоногих кармеліток». Учитель Церкви (1970). Автор: «Книга мого життя», «Книга основ», «Внутрішній замок», «Шлях до досконалості», «Роздуми над Піснею Пісень».
Народилася у 1515 р. у кастильському м. Готаррендура в Іспанії в родині Алонсо Санчеса де Сепедо та Беатріси д'Авіла-і-Аумади. Біографічних відомостей відомо вкрай мало. Сім'я була знатною, і мала зв'язки з багатими домами в Кастилії. Освіту отримала релігійну, у віці 6 років змогла читати. Є свідченням про те, що разом з братом Тереза втекла з дому, щоб відправитися в мусульманські землі для проповідей про Христа, але втікачів швидко знайшли. У віці 12 років втратила матір, батько мав надію видати її заміж за дворянина. Не дивлячись на релігійну побожність, світські захоплення теж заполонили розум Терези.
У 1535 р. пішла проти волі батька і втікла до кармелітського монастиря Благовіщення. Там вона взяла нове ім'я Тереза Хесус. Під час перебування в монастирі тяжко захворіла на параліч, і на деякий час повернулася додому. Згодом одужала і змогла повернутися до служби. З часом вона сформувала навколо себе коло однодумців, і розпочала писати книжки. Померла у 1582 р. під час чергової подорожі, в монастирі Альба де Тормес.
