Curtio Q.
Руф Квінт Курцій (вірогідно І ст. н е.) - римський історик, ритор, автор славнозвісної праці «Історія Александра Македонського». Про біографію Курція відомо вкрай мало. Невідомі навіть роки життя та смерті. Більшість дослідників дотримуються думки, що він жив в I столітті н. е., а його праця була написана в епоху імператора Клавдія (41-54 рр.).
Деякі відомості про Курція можна знайти у збережених до наших днів історичних документах, зокрема, в «Анналах» Тацита. Згідно з ним, Курцій, будучи вже зрілою людиною, в поїздці по Африці супроводжує квестора, що володіє цією провінцією. Під час подорожі у нього нібито було видіння, що назад повернеться вже в якості проконсула. Так і сталось, до Риму Курцій повернувся володарем претури. Згодом йому дійсно вдалося отримати у володіння провінцію Африки. Відомий античний історик Светоній включив Курція в список знаменитих риторів, які жили в середині I століття.
Головна праця «Історія Александра Великого» написана латинською, складається з десяти томів. Перші два з них, які охоплювали події від року сходження на престол до його походу на Малу Азію, виявилися втраченими. Зате інші томи, що висвітлювали події до самої смерті великого полководця, виявилися найбільш фундаментальною біографією. Дослідники пишуть, що Курцій не був сучасником Александра Македонського, тому спирався на досить сумнівні джерела. Насамперед, історіографія того часу описувала його з негативної сторони, однак у творі присутній не лише однобокий погляд, а й фактологічні помилки. Перше друковане видання вийшло у Венеції в 1470 р., особливу популярність твір набув у епоху Відродження.