Ольга Миколаївна Чюміна (1858-1909) - російська поетеса, перекладач, літературний критик. Автор близько 60 поем, віршів, драматичних п'єс, повістей і оповідань в прозі. Псевдонім: Бой-Кот.
Народилася у 1858 р. у родині військового М. Чюміна. Дитинство пройшло в Фінляндії, у 1876 р. сім'я повернулася до Новгороду. В юності захоплювалася театром і музикою, готувалася до вступу в консерваторію. У 1882 р. її вірш з'явився в газеті «Світло». Поступово твори поетеси публікуються в журналах «Вісник Європи», «Російська думка», «Російське багатство», «Північний вісник». У 1886 р. Чюміна вийшла заміж за офіцера Г. Михайлова, після чого переїхала в Санкт-Петербург. У цей період товаришує з А. Плещеєвим, Я. Полонським, А. Чеховим та К. Станіславським.
Після революції 1905 р. до списку її творів додається політична сатира. Так, у 1905-1906 рр. з'явилися дві збірки революційної сатири, які зробили її «однією з найпомітніших фігур сатиричної журналістики». Один із віршів, недвозначно спрямований проти царського дому, ледь не призвів до арешту. Одночасно, багато перекладає, наприклад, твори Данте, Ф. Коппе, А. де Мюссе, А. Теннісона, П. Дерулеза, Дж. Мільтона та ін. У радянські часи вона прославилась перекладом віршів Байрона. Померла після болісної хвороби у 1909 р., похована на Новодівичому кладовищі Санкт-Петербурга.
