Варвара (267-306) — римська християнська великомучениця, свята. За легендою народилася в колонії Римської імперії, нині м. Баальбек, Ліван. Мати дівчинки рано померла, а батько був заможним язичником на ім'я Діоскор. Будучи підлітком Варвара познайомилася з однолітками-християнками й пристала до них. Християнський священик з Єгипту, який мандрував у 306 році під виглядом купця охрестив її. Одного разу при свідках Варвара виказала батькові свою віру, і той змушений був видати її владі. Претор Геліополя наказав сікти Варвару воловими жилами по спині, але та не зреклася віри. Претор Мартініан засудив її до страти, Діоскор сам зголосився відтяти дочці голову мечем. Місцеві християни поховали Варвару з усіма почестями, і згодо збудували на тому місці церкву.
У істориків досі виникають сумніви чи існувала Варвара насправді, однак знайшли документи про її згадку, датовану VII століттям. Вшановується як свята великомучениця у католиків, православних, коптів та вірмен з IX століття. День вшанування — 4 грудня. У іконописі та живописі зображується в ланцюгах, з баштою, чашею для причастя або мечем. Одна з 14 святих помічників. Вважається патроном артилеристів, саперів, військових інженерів, гірників та інших професій, що пов'язані з вибуховими речовинами. За українськими переказами мощі зберігаються донині у Волоимирському соборі міста Києва. Житіє Варвари послужило основою для казки про Рапунцель.
