Леонід Васильович Бачинський (1896-1989) – український громадський і культурний діяч, педагог, журналіст, природознавець, бібліограф, видавець, музеєзнавець, редактор. Псевдонім: Вуйко Квак, Примружене Око. Член НТШ (1923) та "Пласту" (1926). Автор книг «Перші кроки» (1949), «Українська преса в Клівленді» (1957), «Покажчик видань Шевченкових творів та праць різних авторів про життя та творчість Т. Г. Шевченка» (1964). Творчий доробок понад 50 праць. За самовіддану працю був нагороджений Воєнним хрестом і хрестом Симона Петлюри, медалями "Пласту", орденами „Пластова сокира“, „Вічний вогонь“, орденом Св. Юрія.
Народився у 1896 р. у м. Катеринослав у родині військового Василя Бачинського та Олімпіади Бачинської з гетьманського роду. Початкову освіту здобув у Січеславі, середню у Києві. Навчання продовжив у кадетському корпусім в м. Орлі і у Вищій агрономічній школі у Версалі. У роки Першої світової війни був поручиком на фронті, співробітником Міністерства внутрішніх справ та міністром освіти УНР. Після очолював гурток дослідників природи, викладав курси з природознавства для вчителів і студентів у Києві. Пізніше був викладачем у Кам'янець-Подільському університеті (1920). У 1922-1944 рр. Бачинський багато вчителював і був директором у школах Самбора, Ужгорода та Перемишля. Дуже багато часу приділяв "Пласту" і вихованню молоді. Після Другої світової війни залишився працювати в Німеччині, де у 1952 р. створив Український архів-музей. У 1958 р. - Українську американську фундацію, яку через 9 років очолив. Тяжка хвороба змусила емігрувати до США у 1978 р., де провів останні роки життя. Помер у 1989 р. у Денвері, США.
