Апостол Петро (?-64/67) — один із дванадцяти апостолів Ісуса Христа. Перший єпископ Риму (33—67) й Антіохії. Ім'я у миру: Симон. Брат Андрія Первозванного. В іконописі зображається із ключами Небесного царства, папськими регаліями.
Народився у Віфсаїді у родині єврейського рибалки Йони. Брат познайомив Симона з Ісусом Христом, а той дав нове ім'я Петро. Він супроводжував Ісуса Христа на проповідях у якості учня і соратника, у свою чергу Божий Син відвідав його дім, зцілив близьких. Хоча майбутній апостол Петро тричі зрікався Ісуса Христа, саме йому першому після свого воскресіння явився наяву Господь. Після Вознесіння проповідував слово Боже і творив чудеса: воскрешав мертвих, зцілював хворих, очолив колегію дванадцяти апостолів. Страчений в Римі за правління імператора Нерона. Помер мученицькою смертю на хресті вниз головою.
Апостол Павло (І ст-63/67) — один із дванадцяти апостолів Ісуса Христа, християнський місіонер, богослов християнства. Ім'я в миру: Савло. Автор "Послання до римлян" (58).
Народився приблизно в І ст. у м. Тарсі (Кілікія) у єврейській глибокорелігійній родині. Він успадкував від свого батька римське громадянство, а також латинське ім'я Paulus (Павло). Освіту здобув у школі відомого равина Гамалиїла. Завдяки гарному навчанню добре розумів грецьку мову та євреййські традиції. Існують свідчення, що апостол Павло спочатку збирався стати рабином, однак під час подорожі до Дамаску вирішив перейти до християнства. Займається проповідництвом близько 14 років в Сирії та Кілікії. За життя провів три місіонерські подорожі. У цей час знайомиться з апостолом Петром і відправляється до Антіохії. Ревно пропагує у Палестині, Греції, Малій Азії та Італії. Помер від усікнення голови в Римі під час правління імператора Нерона. На місці його поховання учні залишили пам'ятний знак. Імператор Костянтин на тому знакові побудував церкву Сан Паоло Фуорі ле Мура.
